Ірина Лаврунова

Медичне обслуговування дітей в закладі дошкольнї освіти "Берегиня" здійснюється сестрою медичною старшою відповідно до:

- Закону України "Про дошкільну освіту";

- Положення про дошкільний навчальный заклад;

- Постанова кабінета Міністрів України від 14.06.2002 № 826 "Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільных навчальных закладів";

- Наказ МОН і МОЗ України від 30 вересня 2005 р. року № 432/496 "Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі";

- Наказ МОЗ України від 24.03.2016 р. № 234 "Про затвердження Санитарного регламента для дошкільних навчальных закладів";

- Наказ МОН і МОЗ України від 17.04.2006 № 298/227 (от 26.02.2013 г. № 202/165) "Про затвердження Інструкції по організації харчування дітей в дошкільних навчальных закладах";

- Постанова Кабінета Міністрів України від 22.11.2004 г. № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" ;

- Постанова Кабінета Міністрів України від 24 березня 2021 г. № 305 "Про затвердження  норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та  відпочинку".

У своїй діяльності сестра медична старша керується законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно - правовими актами центральних і місцевих органів виконавчої влади, правилами і нормами охорони праці та безпеки життідіяльності , цивільного захисту, пожежної беспеки, наказами директора, статутом і правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Основні завдання сестри медичної старшoї закладу дошкінной освіти:

- Постійний контроль за станом здоров'я дітей закладу дошкільної освіти;

- Щоденній медичний огляд дітей;

- Наданная невідкладної медицинської допомоги дітям у разі гострого захворювання, поганого самопочуття, або травми.

- Медична сестра закладу дошкільної освіти повинна бути ознайомленна з особливостям перебігу хронічних хвороб у дітей, які відвідують заклад;

- Здійснювати контроль за розпорядком дня і навчанням дітей, навчальным навантаженям відповідно до віку дитини, руховим режимом дітей, оздоровчими заходами, фізичним віхованням, включаючи загартування дітей.

- Проводить посійний контроль за организацію харчування, за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реализації, технологію приготовання страв та дотримуванням норм харчування;

- Контроль за виконанням санитарно-гігієнічного режима  та  протиепідемічного режима у закладі дошкільної освіти;

- Проведення санітарно-просвітнецької роботи серед дітей, батьків або осіб, які іх замінюють, та працівників закладу;

- Постийне введення звітно - облікової медицинскої документації в порядку, встановленному МОЗ України;

 Особлива гігієни - це основа здорового образу життя, умова ефектної первинної та вторинної профілактики різних захворювань, сукупність гігієнічних правил поведінки.

   Особливості гігієни дітей дошкільного віку - запорука міцного здоров'я дитини, та формування звичок догляду за собою та своєю зовнішністю.

                                        Вимоги до особової гігієни дітей:

- щоранку та щовечера умивайте дитину - митейте обличчя, шию та вуха теплою водою, також умивайте дитину після прогулянок;

- у 3-4 роки дитина може умиватися самостійно, купатися під наглядом дорослих;

- Перед прийомом їжі, після прогулянок, відвідування туалетної кімнати, будь-якого заняття, чи грі - привчайте дитину мити руки з милом. Руки слід мити під струменями теплої води. Намилювати руки слід один - два рази з обох боків і між пальцами, ретельно змивати водою, щоб не було залишків мила. після смивання піни обов'язково перевірити чистоту нігтів;

- До 3-х років за ротовою порожниною і молочними зубами дітям допомагають доглядати дорослі, після 3-х років, навчати дитину самостійно доглядати за своїми зубами (мати особливу зубну щітку і зубну пасту, яка за віком підходити дитині), обов'язково чистити зубки. в ранці і в вечері під наглядом дорослих. Здорові і доглянуті молочні зуби - це запорука здорових постійних зубів і здорової ротової порожнини. У разі винекнення, захворювання ротової порожнини, обов'язково потрібно звернутися до дитячого стоматолога. Профілактичні огляди у дитячого стоматолога дітям дошкільного віку проводяться один раз на рік або за потребою;

- Волосся дитини мийте не ріже одного разу на тиждень, продивляйтеся волосяну частину голови, кожного дня, для вилучення випадків педикулеза;

- Раз на тиждень, обов'язково зрізайте нігті на руках на ногах дитини манікюрними ножицями, стежте, щоб дитина не гризла нігти, у разі появи задирок- обробіть місце антисептиком, якщо нігтова пластина змінила колір або інфекцію - зверіться до лікаря;

- Слідкуйте за чистотою вушок дитини, вушка треба чистити за потребою;

- Збираючи дитячі речі до дитячого садочка, покладіть чисту носову хустку, або серветки. Із раннього дитинства привчайте дитину користуватися цими засобами особистої гігієни, під час кашлю, чихання;

- Білизну дитині змінювати кожен день, панчохи і шкарпетки - не рідше ніж через день, постільне приладдя - не рідше ніж через 10 днів.

У дітей повинні бути особисті речі для гігієнічних заходів: особиста зубна щітка та зубна паста, дитяче мило і зволожувальні дитячі засоби для догляду за шкірою, особистий рушник та інше приладдя за потреби.

Поясніть дитині, що не можна міряти та носити чужий одяг та взуття, користуватися чужим гребенцем . Руки слід витирати лише індивідуальним рушником або паперовими одноразовими серветками. Дитина має засвоїти, що користування чужими речами - це порушення норм особистої гігієни.

Рух та фізична активність - це онова здоров'я!

На початку дня після сну дитина має виконати ранкову гімнастику,що має оздоровлювальний вплив, особливо якщо вона проводиться на свіжому повітрі. Щоб уникнути одноманітності і постійно підтримувати у дітей інтерес до рухової діяльності, доцільно проводити ранкову гімнастику не лише в традиційній, а й в інших формах, як от:

• рухливі ігри;
• оздоровчі пробіжки;
• вправи на тренажерах (бігова доріжка, дитячий еспандер, диск «Здоров’я» тощо);
• комплекс музично-рухових вправ;
• вправи на смузі перешкод.

"Ми є те, що ми їмо"  - Гіппократ.

Здорове харчування дітей - це харчування, яке забеспечує ріст, нормальний фізичний та психічний розвиток зростающого організму. Здорове та збалансоване харчування сприяє зміцненню здоров'я, та попереджує розвиток захворювань.

Дотримання рекомендацій здорового харчування в поєднанні з регулярними фізичними вправами скорочує ризики хронічних захворювань та розладів.

Щоб привчити дитину до здорового харчування, та показати , що здорова їжа - це смачно та корисно , радимо батькам починати з себе та дотримуватися таких рекомендацій:

- Регулярний прийом їжі;

- Включіть у раціон складні вуглеводи , вони допоможуть стабілізувати рівень цукру в крові й зменшать потяг до солодощів;

- Споживайте білок та клітковину . Вони знижують глікемічний індекс, запобігають стрибкам цукру в крові та дають відчуття ситості;

- Не поспішай, коли їси, Краще, щоб дитина не поспішала, а дуже ретельно пережовували їжу( 30 жувальних рухів), при такому темпіорганізм отримує сигнал про насичення і дитина не переїдає;

- Красиво і цікаво оформлюйте страви;

- Долучайте дитину до приготування страв, готуйте разом здорові страви;

- Регулярно розповідайте дитині, про користь здорового харчування, привчайте дитину до здорової їжі граючись, пояснюйте чим небеспечні напівфабрикати, фасфуд та снеки;

- Якщо, є можливість, то вирощуйте з дитиною овочі та фрукти на ділянках, залучайте дитину до цього процесу.

- Включить у дитячий раціон сезонні овочі та фрукти, крупи, м'ясо, рибу, кисломолочні продукти, вершкове масло. корисні олії, бобові.

Вітаміни – це біологічно активні речовини, які є життєво важливими для нормального функціонування організму. Особливу роль вітаміни грають в зростанні і здоров’ї дітей. Крім цього, в організмі дитини вітаміни необхідні для регулювання процесів обміну речовин, кровотворення і підтримки імунітету.

    Оптимальний обмін речовин, хороший ріст і розвиток дітей можливі тільки за умови надходження в організм достатньої кількості вітамінів.

Дуже важливо знати, що всі вітаміни поділяють на дві великі групи: жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е) і водорозчинні (вітаміни групи В, С, фолієва кислота).

     Якщо в дитячому організмі спостерігається дефіцит якогось вітаміну, то організм працює з перебоями.

    Спільно з білками, жирами і вуглеводами, вітаміни повинні бути включені в щоденний раціон кожної дитини.

Вітамін А в дитячому організмі відповідає за нормальний процес формування зубів і кісток, підтримує зорову систему, а також сприяє росту нових клітин. На цей вітамін багаті такі продукти, як шпинат, манго, абрикоси, яблука, плоди шипшини. У тому випадку, якщо в організмі дитини буде спостерігатися нестача вітаміну А, це може призвести до погіршення зору, ураження слизових оболонок і шкіри.

Вітаміни групи В необхідні дітям для підтримки функцій мозку, регулювання роботи нервової системи, оптимального росту, гарного апетиту. Цей вітамін можна знайти в рисі, печінці, вівсянці, горіхах, м’ясі. При дефіциті вітаміну В в організмі дитини може виникнути анемія і відставання в рості і розвитку.

 Вітамін С допомагає процесу формування кісток і зубів малюка, виявляє протиалергічну дію в організмі і міститься в цитрусових, шипшині, ківі, капусті. При недоотриманні вітаміну С у дитини буде знижуватися імунітет і існувати ризик кровотечі

Вітамін Д необхідний для формування кісткової тканини. Цей вітамін міститься в яйцях, риб’ячому жирі, рибі. Дефіцит вітаміну Д в організмі дітей призводить до рахіту.

  Вітамін Е сприяє оптимальному вуглеводного обміну в організмі малюка і міститься в помідорах, жовтку, шпинаті, рослинних маслах. Нестача вітаміну Д призводить до порушення обміну речовин в м’язовій тканині.

    Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідно вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість.
    У наш час відомо більше двох десятків вітамінів. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, C, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР).
     Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести дитину до захворювання на рахіт.
    Джерелом вітаміну D служать риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Слід зазначити, що надмірне і надто довге застосування цього вітаміну також призводить до хворобливих явищ: дитина втрачає апетит, у неї з’являється кволість, нудота, в кістках відкладається велика кількість вапна, що порушує обмін речовин.
    Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях (особливо соняшниковій), молоці, яєчному жовтку.
     Будь-яка хвороба підвищує потребу організму у вітаміні С. Його нестача призводить до хворобливого стану дитини, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до різноманітних захворювань. Ягоди, фрукти, овочі – основні джерела цього вітаміну. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в качанній капусті, зеленій цибулі, щавлі, смородині, шипшині, суницях, пізніх сортах яблук, мандаринах, апельсинах, лимонах. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.
     Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи, надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі.
Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору.
    Джерелом вітаміну А служать печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі людини перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, абрикоси, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп.
     Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні, особливо, дитячому організму. Вітаміни також користі для малят із зниженим імунітетом, під час хвороб та для їх профілактики.
    З метою профілактики нестачі важливих вітамінів в організмі слід забезпечити різноманітне, повноцінне та збалансоване харчування дитини.

В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках.  

   Ранковий прийом дітей до дитячого

                                садочка.

РАНКОВОМУ ПРИЙОМУ ДІТЕЙ ДО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ СЛІД ПРИДІЛЯТИ ОСОБЛИВУ УВАГУ. АДЖЕ КОЖНА ДИТИНА СПІЛКУЄТЬСЯ З КИМОСЬ ПОЗА ДОШКІЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ, ДЕСЬ БУВАЄ, А ОТЖЕ ЛЕГКО МОЖЕ СТАТИ ПЕРЕНОСНИКОМ ВІРУСНОГО ЧИ ІНШОГО ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ.

ЧАСТО БАТЬКИ ПРИВОДЯТЬ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА «МАЙЖЕ ЗДОРО­ВУ» ДИТИНУ, ЯКА ТІЛЬКИ ЧХАЄ ЧИ КАШЛЯЄ, ОДНАК ЗАГАЛОМ ПОЧУВАЄТЬСЯ ДОБРЕ.

ДЕТАЛЬНИЙ РАНКОВИЙ ОГЛЯД КОЖНОЇ ДИТИНИ МАЄ НА МЕТІ ЗАПО­БІГТИ ПРИСУТНОСТІ ТАКОЇ ДИТИНИ У КОЛЕКТИВІ, АДЖЕ МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИ­КИ ДОБРЕ ЗНАЮТЬ - САМЕ З ТАКИХ ЧХАННЯ ТА КАШЛЮ ЗАЗВИЧАЙ ПОЧИНА­ЄТЬСЯ ЕПІДЕМІЯ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

ЩОДЕННИЙ РАНКОВИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ ВИХОВАТЕЛЬ ГРУПИ, ЯКИЙ ПІД ЧАС БЕСІДИ З БАТЬКАМИ (АБО ОДНИМ З БАТЬКІВ)ДЕТАЛЬНО РОЗПИТУЄ ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я ЇХНЬОЇ ДИТИНИ . та візуально визначається стан здоров’Я (ШКІРНІ ПОКРОВИ, НЕЖИТЬ, ЗАГАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ ДИТИНИ ТОЩО), ЗА ПОТРЕБИ ПРОВОДЯТЬ ТЕРМОМЕТРІЮ ТА ОГЛЯД ЗІВА « пРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ» ВІД 24.03.2016 Р.П. 12.

ЩОДЕННІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ДІТЕЙ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ МЕДИЧНИМ ПЕРСОНАЛОМ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ. У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ ДИТИНУ ІЗОЛЮЮТЬ ВІД ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ. ЗА ПОКАЗАМИ ДИТИНІ НАДАЮТЬ НЕВІДКЛАДНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ. ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ ДИТИНУ ЗАЛИШАЮТЬ У ІЗОЛЯТОРІ ДО ПРИХОДУ БАТЬКІВ АБО ВИКЛИКАЮТЬ ШВИДКУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ « пРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ» ВІД 24.03.2016 Р.П. 11.

У РАНЦІ ВИХОВАТЕЛЬ ГРУПИ, ЯКИЙ ПРОВОДИТЬ ПРИ­ЙОМ, ЗВЕРТАЄ УВАГУ

НА ЧИСТОТУ ТІЛА, ВОЛОССЯ, БІЛИЗНИ КОЖНОЇ ДИ­ТИНИ, ПРОВОДИТЬ ЗА ПОТРЕБИ ІНДИВІДУАЛЬНІ БЕСІДИ З БАТЬКАМИ, НАДАЮЧИ ЇМ ПОРАДИ ЩОДО РАНКОВОГО ТУАЛЕТУ ДИТИНИ, ЯКИЙ ПРОВОДИТЬСЯ ВДОМА ПЕРЕД ПРИХОДОМ ДО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

Батьки зобов'язані приводити дитину до за­кладу дошкільної освіти чистою, охайно одягненою, одяг має бути пошитим з натуральних тка­нин, відповідати погоді та сезону.

Виявлені при ранковому огляді діти з ознаками захворювання або з підозрою на захворювання у заклад дошкільної освіти не приймаються !!!!!

пІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ДО здо ПРИЙМАННЯ ДІТЕЙ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ЗА НАЯВНОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОВІДКИ ВІД ПЕДІАТРА АБО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ У ЯКОГО ДИТИНА ПЕРЕБУВАЄ ПІД МЕДИЧНИМ НАГЛЯДОМ. у ДОВІДЦІ ВКАЗУЮТЬСЯ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЖИМУ ДИТИНІ НА ПЕРШІ 10-14 ДНІВ

діти після тимчасової відсутності у ЗДО з інших причін приймаються без медичних довідок за умови відсутності явних ознак захворювання. « пРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ» ВІД 24.03.2016 Р.П. 12.

Персонал дошкільного навчального закладу зобов’язаний здійснювати  санітарно – протиепідемічні заходи щодо попередження занесення інфекційних хвороб у організований дитячий колектив, а у випадку їх занесення  - заходи, щодо запобігання розповсюдженню інфекції.

Дотримання дитиною здорового способу життя є дуже важливим, оскільки від цього залежить її здоров’я і самопочуття.

Які ж основні умови здорового способу життя дитини?

Кожна дитина повинна достатньо часу проводити на свіжому повітрі. Батьки не повинні лінуватися, а виводити дитину на прогулянку кожен день, не дивлячись на погоду.

Для прогулянки краще всього обирати парки, сквери чи ліс, які знаходяться подалі від загазованих вулиць. 

Дитина протягом дня повинна багато рухатися, не залежно від віку. Під час прогулянки дайте дитині свободу – нехай вона не тільки лежить або сидить в колясці, але як можна більше рухається: повзає, ходить, залазить на турніки і гірки.

Дитяча кімната дитини повинна бути прохолодною і чистою. Оптимально, щоб температура повітря в дитячій не перевищувала +20°С.

Регулярно потрібно робити вологе прибирання і провітрювати кімнату.

З дитячої необхідно винести речі, які можуть збирати пил, а саме ворсові килими, книжки, м’які іграшки.

У процесі прибирання  використовуйте якісні пилососи з аквафільтром.

Підберіть для кімнати корисні кімнатні рослини, які допоможуть очищати повітря і виділяти додатковий кисень. Для дитячої кімнати підійдуть такі рослини, як монстера, хлорофітум, аспарагус, білий молочай, каланхое, спатифиллум, фікус або сансивьера.

Стежте за тим, щоб дитина не перегрівалась. Не кутайте дитину, навіть якщо Вам здається, що на вулиці або в приміщенні досить холодно.

 Корисно ходить босоніж, при цьому стопа буде отримувати масаж і стимуляцію до правильного розвитку.

Взуття і одяг дитини повинен бути тільки з натуральних тканин, наприклад, з бавовни, льону, біо-бавовни, вовни і шкіри.

Кожній дитині батьки повинні забезпечити здорове й корисне харчування. Дитину необхідно годувати на вимогу і за апетитом. 

Зміцнити імунітет дитини допоможуть загартовування водою. При цьому організм дитини стає стійким до перепадів температур, і навчиться чинити опір різним вірусам та інфекціям.

Для здорового психологічного розвитку дитини дуже важлива сприятлива атмосфера в сім’ї. Жодній дитині не підуть на користь негативні емоції і стреси.

Негаразди і стреси, які відбуваються в сім’ї, можуть стати причиною різних захворювань дитини. Дитина повинна відчувати, що її люблять, про неї піклуються і розуміють. 

Дитині потрібна ласка, тепло, добре слово.

Доведено, що дитина, яка відчуває позитивні емоції і часто сміється, має прекрасний імунітет, відмінне здоров’я і оптимальний гормональний фон організму в цілому.

МИТТЯ РУК – ВАЖЛИВИЙ СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються, чому це так важливо робити. Післі пересаджування квітів, малювання, ігор з піском тощо ні в кого не виникає сумнівів, що видимий бруд потрібно змити. Утім, коли руки здаються чистими, на них усе одно є хвороботворні мікроорганізми. Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громадянському транспорті, рукостисканнями тощо. До речі, рушники вдома також не такі чисті, як ми вважаємо. Коліформи, кишкова паличка та сальмонела можуть вижити навіть на випраних та висушених рушниках.

Чим та коли саме мити руки?

Під час миття рук милом утворюється мильна піна- це повітряні бульбашки, які оточені молекулами мила. Саме вони й очищають від хвороботворних мікроорганізмів.

Мити руки потрібно :

- після того, як ви прийшли з вулиці;
- після контакту з хворими чи їхніми речами;
- після відвідування туалетної кімнати;
- після того, як виносили сміття;
- після прибирання в кімнаті, чищення взуття;
- після контакту з тваринами;
- перед та після медичних процедур (зміна пов,язки, оброблення рани);
- після того, як ви покашляли або чхали, прикриваючи рот та ніс рукою;
- після порізів, мікротравм;
- після контакту з грішми;
- перед прийманням їжі;
- перед, під час та після приготування їжі

Рекомендації щодо миття рук:

- намочіть руки водою.
- використовуючи тверде або рідке мило, намильте руки так, аби утворилася рясна піна.
- розподіліть мильну піну на зовнішній бік долонь, між пальцями, під нігтями та на зап, ястя.
- змийте мильну піну великою кількістю води. Не торкайтеся при цьому раковини.
- закрийте кран за допомогою рушника або серветки, якщо ви миєте руки в громадському туалеті
- насухо витріть руки чистим рушником. У громадських туалетах не бажано використовувати електричні сушарки. адже в них скупчуються бактерії.
- удома якомога частіше змінюйте рушник для рук. Він завжди має бути чистим та сухим. Уразі захворювання когось із членів сім,ї виділіть йому окремий рушник
- на виході з громадського туалету відчиняйте і зачиняйте двері, тримаючись за ручку через серветку, а не голою рукою
- застосовуйте антисептик для рук, якщо не маєте змоги помити руки водою з милом не використовуйте для миття рук бактерицидне мило. Адже воно вбиває не лише хвороботворні мікроби, а й корисні. Промивайте бактерицидним милом лише пошкодження на шкірі, зокрема подряпини, садна, тріщини, порізи тощо
- не користуйтеся милом із домішками, якщо у вас є алергійні реакції або дуже ніжна шкіра. Ліпше мийте руки дитячим милом
- пам,ятайте, що миття рук має тривати не менше однієї хвилини.

      Профілактика ГРВІ та сезонних  вірусних захварювань.

З настанням холодної пори року створюються сприятливі умови для поширення збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій, що призводить до зростання рівня захворюваності на ці інфекції, а також виникає загроза епідемії грипу. До групи гострих респіраторних вірусних інфекцій належить велика кількість вірусних захворювань, які перебігають з ураженням верхніх дихальних шляхів.

Джерелом зараження виступає хвора на ці інфекції людина, яка за один день може заразити близько ста інших людей. Зараження здорової людини відбувається при вдиханні мікрочастинок слизу та слини виділених хворим.

Застуда — інфекційне захворювання вірусного походження, що уражає верхні дихальні шляхи. Звичайну застуду із легкими симптомами лікують лише постільним режимом і рясним питтям протягом 3-5 днів. Лікування симптоматичне.

Профілактика застуди дуже проста:

•  Уникайте близького контакту з хворим;
•  Мийте руки. Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.
•  Намагайтеся не торкатися обличчя. На руках дуже багато мікробів. Торкаючись руками обличчя, ви збільшуєте шанси мікробів потрапити в організм через очі, рот та ніс.
•  Регулярно провітрюйте приміщення, ретельно очищайте та дезінфікуйте поверхні, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо у приміщенні перебуває хворий.

Існує міф, що «застуда на губах» виникає внаслідок переохолодження або стресу. Насправді, «застуду на губах» спричиняє герпесвірус (ГВЛ).   Більшість людей заражаються ГВЛ у віці до 5 років від батьків чи інших дітей. Тригером загострення може бути холод, ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету. Для профілактики герпесу на губах варто дотримуватись стандартних гігієнічних правил, а також вести здорових спосіб життя.

Тривале перебування на вулиці при низькій температурі повітря, а також обмежена рухливість, може призвести до переохолодження організму та спричинити застуду. Якщо ви плануєте довгий час перебувати на вулиці, подбайте про теплий та зручний одяг і взуття.
  Одягайтеся багатошарово: чим більше светрів та штанів, тим довше зберігатиметься тепло. Обов’язково одягайте шарфи та шапки, на руки – теплі рукавички, на ноги – шкарпетки. Якщо замерзнуть ноги – перехолодження не минути. Якщо у ваших планах, скажімо, рибалка, чи вам доведеться працювати на вулиці цілий день – краще одягнути на ноги спочатку вовняні шкарпетки, а зверху бавовняні. Вовна подразнює рецептори стопи, посилює кровообіг у ступнях і зігріває їх, а бавовна зберігає це тепло. Взуття повинно бути теплим, та в жодному разі не тісним.

У морози, перед виходом на вулицю, змазуйте шкіру жирним кремом – це захистить її від холоду. Губи змащуйте гігієнічною помадою. Через 1-1,5 години грійтесь у теплому приміщенні, або постійно рухайтесь, дбайте, щоб не промокло взуття. Допоможе зігрітись тепле молоко, чай із лимоном, але не кава.

ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) – це не одна хвороба, а ціла група гострих вірусних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом і уражають переважно верхні дихальні шляхи. Грип – це теж гостре вірусне інфекційне захворювання, що, втім, займає особливе становище в цій групі.

Грип характеризується появою гострого респіраторного синдрому з переважанням трахеобронхіту, вираженою інтоксикацією та гарячкою. Ці симптоми схожі зі звичайною ГРВІ, але, на відміну від менш небезпечного захворювання, грип може викликати доволі серйозні ускладнення у вигляді геморагічного набряку легень, серцевої недостатності. Іноді до інфікування вірусом приєднується бактеріальна інфекція у вигляді бронхіту або пневмонії.
Грип — це високозаразне вірусне захворювання з ризиком тяжких ускладнень та навіть смерті. Найчастішим ускладненням хвороби є пневмонія, яка може за 4-5 днів призвести до летальних наслідків. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

На грип не можна захворіти, переохолодившись або промочивши ноги. Джерелом інфекції є хвора людина. Особливо велика ймовірність захворіти на грип після контакту з людиною, яка знаходиться в активній стадії хвороби, в гарячковому стані. Інфікування може відбутися повітряно-краплинним шляхом або через предмети побуту. Перші симптоми інфікування грипом можуть проявитися в інтервалі від декількох годин до 3-4 днів після такого контакту.
В зимовий період традиційно спостерігається епідемічний підйом захворюваності на грип. Дуже важливо не займатись самолікуванням, а одразу звернутись до свого сімейного лікаря чи терапевта.

Вірус грипу має дуже високий ступінь агресивності, захворіти на нього може людина з будь-якої соціальної групи, будь-якого віку і статі. Однак імовірність захворіти на грип значно вища для дітей у віці від 6 місяців (до цього віку малюків бережуть антитіла мами, отримані малюком у період внутрішньоутробного розвитку); для людей похилого віку, а також для вагітних жінок. Доволі високу небезпеку становить грип і для людей, які часто хворіють на ГРВІ. Це пояснюється низьким рівнем імунітету і, як наслідок – низькою опірністю вірусу грипу.

Характерні клінічні ознаки ГРВІ: підвищення температури тіла, слабкість, загальне нездужання, біль голови, першіння чи біль у горлі, сухий кашель, нежить, утруднене дихання через ніс. Захворювання здебільшого починається гостро, з ознобу, відчуття жару, сильного болю голови, болю в очах. Турбує ломота в попереку, крижах, суглобах, м’язовий біль, порушується сон. Вже в перші години хвороби температура тіла сягає 39–40°С. Утруднюється дихання через ніс, обличчя стає одутлим, очі блищать. Загалом обличчя хворого нагадує обличчя заплаканої дитини. На другу добу хвороби з’являється сухий кашель, починає турбувати біль за грудниною При появі перших клінічних ознак хвороби необхідно зразу ж звернутися до лікаря. 

Профілактика захворювань на ГРВІ та грип включає комплекс заходів:

•  комфортний режим дня і якісний сон;  
•  прогулянки на свіжому повітрі;  
•  уникати стресів;  
•  загартовування;
•  заняття фізкультурою, спорт;  
•  відмова від шкідливих звичок (куріння і алкоголь).

Із метою профілактики грипу та інших ГРВІ в передепідемічний період необхідно вжити таких заходів: забезпечити всім членам сім’ї повноцінне харчування з високим вмістом вітамінів у природному вигляді; ввести в спосіб життя регулярні загартовувальні процедури; регулярно вживати загальнозміцнюючі та препарати цілеспрямованої імуностимулюючої дії.
Крім того, в період зростання захворюваності на грип необхідно запровадити такі зміни в спосіб життя: уникайте контакту з особами, які мають симптоми грипу, постарайтеся дотримуватися дистанції не менше 2 м; обмежте своє перебування в місцях великого скупчення людей; якомога частіше провітрюйте приміщення; намагайтеся не торкатися очей, носа, рота немитими руками; уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань; прикривайте ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою паперовою серветкою, яку одразу ж після використання треба викинути; частіше мийте руки (цього правила особливо важливо дотримуватися дітям, які дуже часто торкаються руками всього, що їх оточує).

Щоб захистити себе чи оточуючих від зараження слід користуватися одноразовими масками. Маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним, а хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс, її потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно одразу викидати у смітник.

Варто користуватися одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Слід пам’ятати, що інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

Найкращим засобом, що забезпечує повноцінну та високоефективну профілактику захворювань та попередження епідемічних ускладнень з ГРВІ та грипу, є вакцинація. Щеплення не входить до списку обов’язкових. Щеплення від грипу рекомендується робити дітям у віці від 6-ти місяців, а також усім дорослим людям.

Дотримання цих правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечних захворювань і здатне зберегти здоров’я та життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

            Дитина та здоров'я 

Піклуйтеся про фізичне здоров’я дитини

1. Намагайтеся вести здоровий спосіб життя. Створіть у сім’ї атмосферу пошани та здоров’я.
2. Дотримуйтеся режиму, що відповідає вікові дитини, особливо у вихідні дні. Наблизьте його до того режиму дня, до якого вона звикла в дошкільному навчальному закладі.
3. Зробіть активний відпочинок у вихідні дні звичним способом життя родини. Практикуйте виїзди на природу з проведенням рухливих і спортивних ігор за участю всіх членів родини. Пояснюйте дитині правила здоров’язбережувальної поведінки.
4. Використовуйте в оздоровленні дитини засоби природного загартовування: сонце, повітря  і воду. Пояснюйте їх позитивний вплив на здоров’я. Загартовувальні процедури виконуйте разом з дитиною.
5. Використовуйте слушну ситуацію, щоб задовольнити цікавість дитини щодо будови і функцій органів та систем організму. Підготуйте ілюстративний матеріал, наукову  інформацію, адаптовану до сприймання дитиною дошкільного віку. Ці матеріали  є у «Великій енциклопедії для дошкільників», атласі «Людина» (для дошкільників), передплатних виданнях: «Азбука здоров’я”, «Дерево пізнання» тощо.
6. Доводьте дитині на власному прикладі необхідність піклування про організм. Пояснюйте свій стан здоров’я, причини захворювання і способи подолання недуги. Акцентуйте увагу на засобах нетрадиційної медицини (точко-вий масаж, льодотерапія, фітотерапія тощо).
7. Навчайте дитину правил догляду за органами тіла. Під час виконання гігієнічних і загартовувальних процедур використовуйте фрагменти з фольклор-них і літературних творів, дидактичні вправи:  «Зроби навпаки» ,  «Що потрібно, щоб бути чистеньким?», «Що зайве, чому?» тощо.

Бережіть психічне здоров’я дитини

1. Створіть удома спокійну, дружню атмосферу. У разі необхідності робіть ди-тині зауваження коректно, не підвищуючи тону.
2. Будуйте стосунки з дитиною на основі взаємоповаги і взаєморозуміння. Прислухайтеся до думки дитини, надавайте їй змогу вільно висловлювати-ся.
3. Встановіть чіткі вимоги до дитини і будьте послідовними, вимагаючи їх ви-конання.
4. Будьте терплячими стосовно дитини. Контролюйте власні негативні емоції.
5. Заохочуйте допитливість дитини, збагачуйте розвивальне предметно – ігрове середовище сюжетними іграшками, книгами, настільними іграми тощо. Виділіть для дитини, по можливості, окрему  кімнату або створіть їй  власний  дитячий куточок у загальній кімнаті.
6. Поважайте дитину, вірте в її можливості, створюйте умови для її всебічного розвитку. Разом з дитиною відвідуйте дитячі вистави в театрі, переглядайте розвивальні телепередачі, читайте художню літературу. Обов’язково обговорюйте, аналізуйте отриману дитиною інформацію.
7. Розвивайте в дитини впевненість у собі, активність, адекватну самооцінку. Хваліть дитину. Не залишайте непоміченою дію, що її дитина зробила самостійно, доклавши певних зусиль.

Створюйте умови для формування соціального здоров’я дитини

1. Формуйте в дитини навички самообслуговування. Не поспішайте з допомогою, надавайте дитині можливість самій упоратися із завданням.
2. Заохочуйте ігри з іншими дітьми, розширюйте коло спілкування з доросли-ми. Влаштовуючи  родинні свята, запрошуйте друзів дитини, активізуйте їх участь у святі. Проводьте конкурси, ігри, що вимагають спільної діяльності дітей, уміння домовлятися, поступатися, розподіляти ролі.
3. Уважно слухайте дитину, коли вона з вами розмовляє. Таким чином вчіть її поважати співрозмовника, встановлювати дружні стосунки з іншими людьми. Не залишайте без відповіді її запитання і прохання. Якщо немає можливості виконати прохання, пояснюйте причину відмови. Пропонуйте альтернативу.
4. Говоріть з дитиною, як із дорослою людиною, про події, що стосуються її, ро-дини, друзів. Обговорюйте конфліктні ситуації, що склалися в дитячому сад-ку , у дворі. Знаходьте шляхи виходу з конфлікту. При цьому звертайтеся до власного досвіду дитини, наводьте приклади з книг, телепередач.
5. Читайте дитині твори  соціально – морального змісту (В.Бірюков «Добрі слова», М.Стельмах «Через кладку», В.Сухомлинський «Сильний і мужній» то- що). Турбуйтеся про те, щоб у неї були нові враження. Активізуйте прочитане , акцентуючи увагу на позитивних і негативних рисах характеру героїв, їхніх учинках.
6. Займайтеся з дитиною спільною творчою діяльністю: грайтеся, малюйте, майструйте. Закріплюйте знання про фізичну, психічну та соціальну сфери здоров’я.

Профілактика грипу

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.
Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.
Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

                   Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома — щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.
Такими симптомами є:
- підвищена температура тіла;
- біль у горлі;
- кашель;
- нежить;
- біль у м'язах.
З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря — його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.
Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Інфекційний контроль

Прості речі рятують життя.
Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.
Навіть якщо ознак хвороби немає:
- Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.
- Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам'ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу — волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно одразу викидати у смітник.
- Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.
- Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.
- Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.
- Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.
Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:
- Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.
- Не бігати до лікаря з найменшого приводу — у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Більше того: лікарня чи поліклініка під час грипозного сезону є місцем високої вірогідності заразитися. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров'я — обов'язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому.
- Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.
- Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.
Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

Вакцинація - найефективніший засіб захисту
Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.
Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

  Для того щоб уберегти дітей від травм, дорослі повинні

дотримуватися наступних правил безпеки:

• суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;
• з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти;
• не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;
• ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;
• зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;
• не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін);
• при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

Здоров'я - це найважливіше, що є в житті людини. Закликаємо вас зміцнювати та берегти його.

ПАМ'ЯТКИ ІЗ ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Профілактики травматизму серед дітей дошкільного віку

                                      І Електробезпека

1. Не залишати дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор,
настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп'ютер тощо).

2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.
3. На розетки поставити заглушки.

4.   Не вмикати в одну розетку більше ніж два електроприлади.

5. Не   прикрашати   новорічну  ялинку   одночасно електрогірляндами   і «дощиком» із фольги: це може призвести до короткого замикання і пожежі.

                        ІІ Безпека користування газовими приладами

1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.

2. Не дозволяти дітям торкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.

3. Не обігрівати приміщення за допомогою газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрути є діти.

                                      III  Пожежна безпека

1.Джерела  вогню  (сірники,  запальнички  та  ін.)  потрібно  зберігати у недоступному для дітей місці.

2. Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

3. Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати і дозволяти це робити дітям.

4. Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.

5. За потреби спалювання сміття робити за відсутності дітей.

6. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.

                                    IV Безпека в побуті

1.  Загальні вимоги

1.1.         Навчити   дитину   безпечних   ігор.   Не   дозволяти  проводити   ігри, пов'язані   зі   схованками   в   шафах  та   інших  предметах,   що   зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.

1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

1.4. Гострі,  ріжучі,  колючі  і  крихкі  предмети  повинні  знаходитись, у недоступному для дітей місці.

1.5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.

1.6. Іграшки   не   повинні   бути   небезпечними   для   дитини  (лазерні іграшки, кулькові та водяні  пістолети). Якщо  іграшка розбираються, то її складові  частини  за розмірами  повинні  бути такими,  що  не  вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).

1.7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

2. Безпека на кухні

2.1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.

2.2. Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.

2.3. Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

2.4.Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.

2.5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.

2.6. Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.

2.7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.

2.8. Гарячу їжу необхідно  розливати лише на столі,  а не переносити тарілки з нею від плити до столу.

2.9. У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.

2.10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.

2.11. Двері   кухні   з   боку   коридору   повинні   закриватися   на   гачок,розміщений у третій частині зверху.

3.  Безпека у ванній кімнаті

3.1. Для дитини слід мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються  дорослі,   є   шкідливими   для   дитини   і   повинні  зберігатись в недоступному для місці.

3.2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.

3.3. Двері   ванної   кімнати   повинні   закриватись   на   гачок   чи  засув, розміщений у третій частині, зверху.

3.4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

4.  Безпека на балконі

4.1. Не можна залишати дітей на балконі.

4.2. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі

4.3. На балконі  потрібно  закрити  щілини,  через  які  можуть випадати дитячі іграшки.

4.4. У присутності дітей не можна нахилятися із балкона.

4.5. Балкон повинен закриватись із кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.

5.  Попередження травматизму під час відпочинку

5.1. Не залишайте дітей без нагляду.

5.2.  Перевірте    обладнання   дитячого    майданчика,    щоб  запевнитися у   відсутності   чинників,   що   можуть   спричинити  травмування.   Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

5.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів,  каналізаційний люків,   ям,  електрощитів, недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

V. Безпека дорожнього руху

1. Виконуйте правила дорожнього руху.

2.   Проаналізуйте   місце   проживання   на  предмет  оцінку  інтенсивності дорожнього руху.

3.   Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.

4.  Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.

    Попередження  дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

                                                           Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

-  не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

-     вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватися підземним переходом;

-    на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

- при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

-   не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

-     вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

- не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

- не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

- не дозволяти дітям грати з м’ячем,кататися на велосипеді,ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

Основні принципи надання першої допомоги:

·      правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);

·      швидкість;

·      продуманість, рішучість, спокій.

ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ

Алгоритм ваших дій має бути таким:

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

Правила надання першої допомоги

№ 1. Правила штучного дихання.

 
Штучне дихання необхідно тільки в тому випадку, якщо потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судорожно) або його дихання поступово погіршується. Перед тим як почати процедуру, необхідно: 
а) покласти потерпілого на тверду поверхню; 
б) швидко звільнити людину від стискуючого  одягу - розстебнути воріт, розв'язати шарф, розстебнути штани і т.д.; під плечі підкласти валик з згорнутого одягу; 
в) також швидко звільнити рот потерпілого від сторонніх предметів. Якщо рот міцно стиснутий, то його слід розкрити шляхом висування нижньої щелепи: чотирма пальцями обох рук, поставивши за кути нижньої щелепи, висунути її так, щоб нижні зуби виявилися попереду них. Якщо таким чином рот відкрити не вдається, то слід між задніми корінними зубами обережно вставити міцну тонку дощечку, ручку ложки і т.п. і розтиснути зуби. 
Під час проведення штучного дихання необхідно уважно спостерігати за обличчям потерпілого. Якщо він поворухне губами або століттями або зробить ковтальний рух гортанню, потрібно перевірити, чи не зробить він самостійного подиху. Як тільки він почне дихати самостійно і рівномірно, слід припинити штучне дихання, інакше воно може перешкодити його власним диханню і завдати йому шкоди. 
В даний час застосовується штучне дихання «з рота в рот» і «з рота в ніс». 
При першому способі надає допомогу максимально закидає голову потерпілого тому, підкладаючи під плечі валик з одягу. Потім очищає його рот від слизу і всього стороннього вказівним пальцем, обгорнутий марлею, носовою хусткою і т.д. Притримуючи рот потерпілого напіввідкритим, рятувальник робить глибокий вдих і, щільно приклавши свій рот через хустку до рота потерпілого  і затиснувши його ніс, видихає повітря. Видих ж у потерпілого відбувається пасивно. Частота циклів «вдих-видих» залежить від віку потерпілого: для дорослого - 10-12 за хвилину, для школяра 15-18, але вдування повітря робиться менш різко і при неповному вході (значить, і виході) дорослої людини, надає допомогу. 
Штучне дихання «з рота в ніс» слід проводити тільки в тому випадку, якщо при диханні «з рота в рот» бажаного розширення грудної клітини не настав, і якщо щелепи потерпілого залишилися щільно стиснутими. Тоді надає допомогу рукою утримує голову потерпілого в закинутою положенні, робить глибокий вдих і, охопивши щільно губами через покривало його ніс, видуває повітря. Можна вчинити трохи інакше - скористатися трубкою з щільної гуми: ввести її кінець в один з носових ходів, яка рятується, інший носовий хід закрити пальцем і, взявши вільний кінець трубки в рот, періодично вдувати повітря 3. 

№ 2. Правила непрямого масажу серця.

Проводячи непрямий масаж, необхідно потерпілого покласти спиною на тверду поверхню і розстебнути утрудняють тіло пояс, комір, потім встати з лівої сторони від потерпілого і покласти долоню руки на нижню третину грудей, інша рука накладається на тильну поверхню першою для посилення тиску. Потім періодично треба натискати на грудину, переносячи на руки зусилля всього тулуба людини, надає допомогу. 
Ступінь звуження зіниць може служити найбільш суворим показником ефективності наданої допомоги. Вузькі зіниці свідчать про достатньому постачанні мозку киснем, і навпаки, починається їх розширення вказує на погіршення кровообігу і необхідність посилення заходів з пожвавлення організму. 
Додатковий корисний прийом - підйом ніг потерпілого на 0,5 м від підлоги і фіксування їх у цьому положенні протягом усього часу масажу серця. 

№ 3. Перша допомога при ударах і пораненнях.

 
Удари, забої. Перша допомога при будь-якому ударі - повний спокій. Для зменшення болю і запобігання підшкірного крововиливу на область забиття накладають пов'язку, що давить, а поверх її «холод», наприклад лід у поліетиленовому мішечку або грілку з холодною водою. Особливо небезпечні травми голови, наслідком яких може бути струс мозку. Для останнього випадку характерні втрата свідомості, блювання, зникнення з пам'яті обставин отримання травми. Після надання потерпілому першої допомоги його лікування повинне проходити обов'язково під контролем лікаря. 
Рани і порізи. При роботі з ріжучими та колючими інструментами учні можуть отримати різані, рвані, колоті і забиті рани. Найбільш небезпечні колоті рани, так як вони часто проникають у внутрішні органи. Небезпека подертих і забитих ран у тому, що вони зазвичай сильно забруднюються. При всіх видах ран на початку необхідно чистими руками зупинити або сповільнити кровотеча: очистити навколо рани поверхню шкіри від бруду в напрямку від країв назовні; обробити краї рани йодною настойкою або «зеленкою», не допускаючи їх потрапляння всередину рани, на пошкоджені тканини; зупинити кровотечу за допомогою 3%-ного розчину пероксиду Н2 4 О2 («перекису водню») або водного розчину хлориду заліза. Потім слід накласти на рану тампон і забинтувати її. Якщо пов'язка намокає від крові, то поверх неї накладають ще шар матеріалу. Якщо поранення супроводжується сильною кровотечею, то вище рани накладається гумовий джгут. Щоб уникнути омертвіння тканин не можна затримувати кровообіг більш ніж на 2 години, тому перед відправкою до лікаря пораненому дають або вкладають в пов'язку записку з вказівкою часу накладення джгута. При необхідності обов’язково звернутися до травпункту  для подальшої обробки рани та накладання швів.

№ 4. Перша допомога при непритомності, тепловому або сонячному ударі, отруєння оксидом вуглецю.

При непритомності (раптовому запамороченні, нудоті, утиску в грудях, потемнінні в очах) хворого треба вкласти, піднявши його ноги, і дати йому нюхати нашатирний спирт; «холод» на голову не класти. 
Тепловий або сонячний удар вражає людину в задушливу безвітряну погоду або коли він знаходиться в жаркому приміщенні, на осонні. При цьому він відчуває раптову слабкість, головний біль, запаморочення. Його потрібно негайно вивести на свіже повітря в прохолодне місце. При з'явилися ознаки нездужання треба без зволікання покласти потерпілого (у прохолодному місці), роздягнути його і охолоджувати тіло, обличчя, груди, оббризкуючи холодною водою. При зупинці дихання або різкому його розладі необхідно робити штучне дихання. 
Отруєння оксидом вуглецю (чадним, а також світильним газом) відбувається в більшості випадків через неправильне поводження з опалювальними та світильним приладами. Оскільки чадний газ не має запаху, отруєння (угараніе) настає поступово і непомітно. Пахнуть чадом інші гази, які утворюються одночасно з ним, вони-то і попереджають про те, що в повітрі з'явився отруйний оксид вуглецю. Перші ознаки отруєння чадним газом - головний біль, серцебиття, загальна слабкість. Постраждалий починає скаржитися на дзвін у вухах, стукіт у скронях, запаморочення, нудоту. У нього може бути блювота, ослаблення серцевої діяльності та дихання, несвідомий стан. Якщо в цей час йому не буде надана термінова допомога, може настати смерть. Потерпілого треба негайно вивести на свіже повітря. Якщо можна, то слід терміново дістати подушку з киснем, щоб він дихав киснем. 
Перша допомога при отруєнні чадним газом виявляється так само, як при непритомності. При появі блювоти потрібно покласти потерпілого набік або повернути набік його голову. Якщо потерпілий дихає судорожно, рідко або зовсім не дихає, необхідно до прибуття лікаря робити штучне дихання. 
Оскільки отруєння супроводжується зниженням температури тіла внаслідок уповільнення в ньому тепла окисних процесорів, постраждалому дають пити гарячий чай і молоко, а на плечі накидають теплий одяг або закривають ковдрою . 

№ 5. Звільнення потерпілого від електричного струму.

Перша допомога при враженні електричним струмом 
Дотик до струмоведучих деталей установок, що знаходяться під напругою, в більшості випадків викликає судорожне скорочення м'язів, яке може бути дуже небезпечним. Тому людині, випадково потрапив під напругу, треба негайно, до прибуття лікаря, надати першу допомогу, попередньо звільнивши його від дії електричного струму. Для цього необхідно відключити ланцюг за допомогою найближчого вимикача (рубильника) або шляхом викручування пробок на щитку. У разі віддаленості вимикача від місця події можна перерізати проводи або перерубати їх (кожен провід окремо!) Будь-яким ріжучим інструментом, але з сухою ручкою з ізолюючого матеріалу! Якщо рукоятка інструменту металева, потрібно обернути її сухою шовкової, вовняний або прогумованою тканиною. 
Звільняючи людини від електричного струму, необхідно враховувати наступне: 
- При відключенні установки може одночасно згаснути електроосвітлення, тому потрібно тут же, не затримуючи відключення установки, подбати про інше джерело освітлення; 
- Якщо установку не вдається відключити досить швидко, треба відокремити потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається. Для цього (при напрузі до 500 В) можна скористатися діелектричними матеріалами (користуватися металевими або мокрими предметами неприпустимо) або взятися за одяг потерпілого, якщо вона суха і відстає від його тіла (наприклад, за поли піджака). Відтягаючи потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття, так як вона може бути сирої, а перебувають у ній цвяхи або гачки для шнурівки - провідники електричного струму; 
- Для кращої ізоляції треба надіти на руки діелектричні калоші або накинути на постраждалого прогумовану або суху матерію; 
- Відокремлюючи потерпілого від струмопровідних деталей, слід діяти однією рукою. 
Після звільнення потерпілого необхідно надати йому допомогу. Оскільки заходи першої допомоги залежать від його стану, треба: 
- Негайно укласти його на спину; 
- Перевірити з підйому грудної клітини - чи дихає він; 
- Перевірити наявність пульсу (на променевій артерії в зап'ясті або на сонній артерії на шиї); 
- Подивитися стан зіниці - вузький він або широкий (широкий нерухомий вічко - ознака відсутності мозкового кровообігу). 
Визначення стану потерпілого потрібно провести швидко, протягом 15-20 секунд. 
Якщо потерпілий у свідомості, його потрібно укласти на рівну поверхню (кушетку, диван, стіл) і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій і спостереження за пульсом і диханням. (При відсутності можливості викликати лікаря постраждалого необхідно доставити в лікувальний заклад за допомогою транспортних засобів або носилок.) Ні в якому разі не можна дозволяти йому рухатися, оскільки відсутність важких симптомів відразу після ураження струмом не виключає можливості подальшого погіршення стану 6. 
При відсутності свідомості, але зберігся стійкому диханні і пульсі потрібно терміново викликати лікаря, покласти потерпілого зручно, рівно, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, видалити зайвих людей, давати йому нюхати нашатирний спирт, кропити водою, розтирати і зігрівати тіло. Якщо потерпілий дихає погано - дуже рідко, поверхнево або, навпаки, судорожно, рекомендується робити штучне дихання. 
При відсутності ознак життя (дихання, серцебиття, пульсу) не можна постраждалого вважати мертвим. У перші хвилини після поразки мертвий стан може бути удаваним. Потерпілому негайно треба робити штучне дихання з одночасним масажем серця, причому безупинно і на місці події (не переміщаючи людини) весь час до прибуття швидкої допомоги.

Куріння не є природною потребою людини, як, наприклад, їжа або сон. Протягом тисячоліть люди, не підозрюючи про існування тютюну, обходилися без куріння

Сьогодні відомо, що тютюновий дим містить понад 4 тисячі різних шкідливих речовин, серед яких найбільш небезпечними є:

• нікотин– надзвичайно сильна отрута, яка швидко всмоктується в кров і за 7 секунд розноситься по всьому тілі. Він діє як стимулятор головного і спинного мозку, нервової системи, дихальної, серцевої системи, та після цього швидко настає депресія і з’являється сильне бажання знову запалити
• чадний газ – газ, який міститься у викидних газах автомобілів. Він небезпечний тим, що замінює кисень у крові курця. Це може викликати серцевий напад. Кисень із потоком крові не доходить до органів, і такий орган поступово починає відмирати.
• смола– чорна в’язка речовина, яку використовують для будівництва доріг. Під час паління мікроскопічні капельки потрапляють у легені. Це спричинює захворювання дихальних органів.

Всі ці шкідливі речовини проходять через дихальні шляхи, швидко всмоктуються в кров і розносяться по всьому організму, стрімко досягають клітин головного мозку та порушують діяльність ЦНС.

На молодий організм, який перебуває в стадії фізичного і психічного розвитку, тютюновий дим впливає особливо сильно: затримується розвиток підлітка, знижуються захисні сили організму, порушуються процеси обміну. Куріння згубно діє на розумові здібності людини: послаблюється увага, погіршується пам’ять, спостерігається відставання у фізичному розвитку (втрачається вага, слабне м’язова система). Куріння спотворює і зовнішній вигляд. Через високий вміст шкідливих речовин шкіра курця стає блідою і передчасно зів’ялою, волосся втрачає блиск та еластичність, нігті починають ламатися, жовтіють зуби. Спорт для курців закритий.
Люди, які вживають тютюн, через деякий час помічають, що вони втрачають фізичну форму, наприклад, не можуть без задишки пробігти сотню метрів, чи піднятись на 5 поверх будинку.

Отже, звикнути до куріння легко – покинути значно важче. Тому думка, що паління робить його дорослішим, є хибною, бо доросла людина – це та, яка тверезо мислить і передбачає наслідки своїх вчинків.

Наркоманія – це хвороба, яка виникла внаслідок вживання наркотиків.
Наркотична залежність, яка обов’язково виникає при вживанні наркотиків, стає причиною деградації, а часто призводить і до смерті особи. Вживання наркотиків викликає глибоке виснаження фізичної, психічної функції людини. Наркотичні речовини мають властивість при тривалому вживанні включатися в обміни речовин людини. Наркотичні речовини стають для неї життєвонеобхідними. Їхня відсутність спричинює хворобливий стан організму, який проявляється болем у м’язах, суглобах, животі, пригніченим настроєм і непереборним бажанням за всяку ціну отримати чергову дозу. Тому люди страждають від безсоння, страхітливих снів. Організм вимагає нового стимулу. Під дією важких наркотиків знову виникає ейфорія, але це ненадовго. Згодом немов відбувається падіння з вершини у глибоку прірву, вкрай пригнічується настрій, виникає важка депресія. Стан наркотичного сп’яніння на перших порах притуплює чутливість до неприємних, життєвих негараздів, дає оманливе відчуття полегшення і можливість на короткий час відновити втрачену душевну рівновагу. З’являється бажання пережити такі відчуття знову і знову. Виникає так звана психологічна наркотична залежність. Так з’являється постійний потяг до цих речовин, який переростає в небезпечну хворобу – наркоманію. 

Алкоголізм – важка хронічна хвороба, здебільшого важковиліковна. Вона розвивається внаслідок регулярного вживання алкоголю й характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеню його перенесення і деградацією особистості. Є дані, що тривалість життя жінок-алкоголіків на 10 %, а чоловіків-алкоголіків на 15 % менша, ніж непитущих. Але не тільки в цьому шкідливість алкоголю.
Алкоголь, що потрапляє в дитячий організм із материнським молоком, спричинює нервові розлади. Описано багато випадків алкогольного отруєння грудних дітей через те, що їхні матері вживали вино й пиво.